7. Запобігання рогоутворення у телят та обезрожування дорослої великої рогатої худоби

1. Анатомо - топографічні дані рогу та показання до запобігання росту рогів у телят і обезрожування дорслої рогатої худоби.

2. Способи запобігання рогоутворення у телят

- Хімічний спосіб запобігання рогоутворення у телят

- Термічний спосіб запобігання рогоутворення у телят

- Кривавий спосіб запобігання рогоутворення у телят

 3. Обезрожування дорослої великої рогатої худоби

- Безкровний спосіб

- «Глуха» ампутація рогу

- Відкрита ампутація рогу

1. Анатомо – топографічні дані рогу та показання до запобігання росту рогів у телят і обезрожування дорслої рогатої худоби.

Роговий відросток лобової кістки вкритий основою шкіри рога, яка зростається з його окістям. Зовнішній шар основи шкіри рога формує сосочки, вкриті шаром епідермісу, останній продукує щільний роговий шар, який формує роговий чохол рога, напрямок та форма якого залежать від породи й віку тварини.

На лобовій кістці на місці майбутнього формування рогового відростка під окістям виникає екзостоз, а в товщі шкіри, що його покриває, закладається роговий зачаток. Спочатку екзостоз і роговий зачаток відділені один від одного окістям, а потім зростаються. Одночасно в роговому горбку виникає невелика порожнина, яка сполучається з лобовою пазухою. В процесі росту рога його порожнина збільшується.

Розрізняють корінь (основу), тіло та верхівку рога. Роговий шар кореня тонкий, м'який і пронизаний рідким волоссям. Тіло рога є продовженням кореня, поблизу якого на зовнішній поверхні добре помітні кільцеподібні перехвати, що у корови пов'язані з періодами тільності.

Рис. 7.1.  Зовнішня будова рогу

1. Основа рогу; 2.Тіло рогу; 3.Верхівка рогу; 4.Рогові кільця.

Рис. 7.2. Внутрішня будова рогу

1.Рогова капсула (чохол); 2.Базальный шар епідермісу; 3.Сосочковий

 

Ріст рогів залежить від основи шкіри та росткового шару епідермісу. Якщо здійснити трансплантацію шматочка шкіри, що містить роговий зачаток, то на новому місці спостерігатиметься посилене рогоутворення з наявністю кісткових клітин у товщі цієї ділянки шкіри (з'явиться подоба рога).

На тому ж місці, звідки було взято трансплантат, ріст рога не відбувається, пересаджена ділянка шкіри з іншої частини тіла на місце оголеного рогового зачатка також не дає посиленого росту роговоого шару епідермісу.

Кровопостачання рога забезпечує однойменна артерія (a. cornus), яка походить від виличної поверхневої артерії та йде вздовж зовнішнього лобового гребеня в супроводі однойменного нерва і розгалужується в основі рога на латеральну та медіальну гілки. Основний нерв — одна з гілок очного нерва — є нервом рога. До основи рога підходять гілки лобового та підблокового нервів, які з'єднуючись своїми розгалудженнями, створюють щось подібне до сплетіння. Крім того, до основи рога підходять гілки дорсальних шарів перших шийних нервів.

Показаннями до запобігання росту рогів у телят і позбавлення рогів дорослої великої рогатої худоби є формування череди для безприв'язного утримання, переломи, неправильний ріст і новоутворення рогів, бійки рогами.

2. Способи запобігання рогоутворення у телят

В умовах промислової технології безприв'язного утримання великої рогатої худоби на промислових комплексах, звичайних товарних фермах, фермерських господарствах рекомендується проводити комплектування стада обезроженими (комолими) тваринами. Як показав досвід, така худоба веде себе спокійніше, дає кращі прирости маси тіла, серед них знижується травматизм, безпечнішим стає обслуговування тварин .Для запобігання рогоутворення застосовують хімічні, термічні і механічні (криваві) методи.

Запобігання розвитку рогів ґрунтується на руйнуванні епідермісу й основи шкіри рога в ділянці рогових горбків у телят 1-3-тижневого віку. Для цього існує кілька способів.

Хімічний спосіб запобігання рогоутворення у телят

 На рогові горбки телят наносять сильнодіючі хімічні речовини: їдкі натр або калі, азотну чи трихлороцтову кислоту тощо.

При користуванні їдким натром або калі вживають спеціальні штифти із цих речовин, які загортають у папір або вміщують у дерев'яну чи гумову трубку. Спочатку в ділянці рогового горбка видаляють шерсть, злегка змочують шкіру водою і втирають штифтом доти, доки не з'являться краплі крові. Навколо основи рогового горбка шкіру змащують вазеліном, щоб луг не ушкоджував її. Застосовують також трафарет, що являє собою фанерну або гумову пластинку з отвором у центрі (діаметром 2 — 3 см); отвір прикладають проти рогового горбка, який обробляють штифтом.

Рис. 7.3. Їдкий натр

При користуванні порошком їдкого лугу його змішують навпіл з конторським клеєм і цю суміш грубою щіточкою втирають у ділянку рогового горбка до появи крапель крові.

 Кислоти вживають дуже обережно: скляною паличкою змазують шкіру, повторюючи цю процедуру кілька разів.

Упродовж 2 год після обробки телята зазвичай виявляють деяке занепокоєння. Приблизно на 6 — 8-й день на місці обробленої ділянки утворюється сухий струп, що відпадає через 2 — 3 тижні.

Рис. 7.4. Паста для обезрожування «Dr. Naylor»

С.Н. Мартьянов для запобігання росту рогів у телят 7 - 8-денного віку рекомендує в ділянці всієї товщі рогового горбка інфільтрувати 8-10 мл спирт-новокаїнового розчину (2,0 г новокаїну, 20 мл дистильованої води, 80 мл винного спирту).

З цією ж метою Когер (1976) ін'єкував телятам з 3- до 15-денного віку під шкіру навколо основи рогового горбка 5 - 10%-й розчин кальцію хлориду.

Проте цей спосіб має недоліки, оскільки після втирання їдких лугів тварини неспокійні. Крім того, телят треба ізолювати від корів, щоб запобігти опікам вимені та інших місць на тілі тварин. Телят після обробки не можна випускати на прогулянки в дощову погоду, снігопад, щоб попередити опіки очей.

При втиранні хімічних речовин спостерігають випадки, коли телята облизують один в одного рогові горбки й дістають опіки язика. Це виникає переважно в тих телят, у раціонах яких бракує мінеральних речовин.

Термічний спосіб запобігання рогоутворення у телят

Цей спосіб є одним із найпоширеніших. Його застосовують у телят віком до 3 тижнів. Користуються залізними або електричними припікачами (електротермокаутер).

Рис. 7.5.  Електротермокаутер

Техніка припікання. Для руйнування рогоутворювальних тканин цілком достатньо дуже легкого натиску й обертання припікача на роговому зачатку впродовж 1 с; припалена ділянка набуває яскраво-коричневого кольору, і після припікання в утвореному заглибленні з'являється тканинний випіт. З огляду на остигання припікача, на другому зачатку додають більше зусилля при натисненні й обертанні, збільшивши експозицію до 2 с. Струп, що утворюється при цьому, відпадає через 2-3 тижні. При використанні електричних припікачів слід стежити за електроізоляцією для запобігання короткому замиканню.

ВІДЕОФІЛЬМ: ТЕРМІЧНИЙ ТА ХІМІЧНИЙ СПОСОБИ ЗАПОБІГАННЯ РОГОУТВОРЕННЯ У ТЕЛЯТ

Кривавий спосіб запобігання рогоутворення у телят

У телят віком від 1 до 3 тижнів рогові зачатки видаляють за допомогою трепана. Зазвичай використовують трепан із зовнішнім діаметром 2,5 см, у якого розведення зубців зменшують сточуванням. Замість трепана можна використати сталеву трубку відповідного діаметра, завдовжки 10 см, один кінець якої загострюють сточуванням країв зовні, або так званий перфоративний ніж.

Рис. 7.6.  Трепан

Техніка виконання. Бажано провести знеболення даної ділянки (блокада нерва рога - n. Cornus.). Визначають середину відстані між основою рога й заднім краєм орбіти. У цій точці вколюють голку, проводячи її кінчик безпосередньо по краю зовнішнього гребеня лобової кістки. Втративши відчуття кістки, вістря голки злегка спрямовують безпосередньо під гребінь. Глибина вколювання — 1,0 - 1,5 см. Ін'єкують 5 мл 3%-го розчину новокаїну.  У ділянці рогів вистригають шерсть і змазують шкіру розчином йоду. Помічник фіксує теля за вуха. Оператор підставляє трепан до рогового горбка й швидкими обертовими рухами прорізає шкіру навколо нього. Потім поворотом трепана на 90° зрізує роговий зачаток разом з періостом лобової кістки. Кровотеча не потребує спеціального втручання. Рани припудрюють антисептичним порошком, що має й інсектицидну дію (йодоформ-борна кислота, ксероформ-нафталін та ін.).

3. Обезрожування дорослої великої рогатої худоби

Видалення рогів називається декорнуація. Показанням до операції є переломи, неправильний ріст і новоутворення рогів.  Також її проводять з метою створення комолих (безрогих) стад для безприв’язного утримування. Частина енергії, яка витрачається в процесі розвитку на зростання рогового зачатка, витрачається організмом для побудови м'язової та інших тканин, внаслідок чого відбувається значний приріст живої маси.

Рис. 7.7. Комола корова

Для обезрожування дорослої великої рогатої худоби існують методи відкритої та «глухої» (за Григореску) ампутації рогу, а також безкровний метод декорнуації.

 Безкровний спосіб

Цей спосіб застосовують у тварин віком 2-2,5 року і навіть старших. Суть його полягає в тому, що на шкірну облямівку основи рога надягають гумове кільце, що, здавлюючи судини й тканини, сприяє мимовільному відпаданню рога. Перед накладанням гумового кільця ріг очищають від забруднень, вистригають навколо нього волосся, шкіру змазують 5%-ним спиртовим розчином йоду, після чого надівають на ріг кільце і просувають його на шкірну кайму основи рога.

Рис.7.8. Дилятатор та гумові кільця

 Кільце має бути виготовлене з вакуумної гуми, із зовнішнім діаметром 15 - 20 мм, внутрішнім — 9 - 10 мм, завширшки 5 мм. Кільце надягають на основу рога спеціальними щипцями (дилятатором), а якщо їх немає, то гачками або тасьмами, якими його пересувають до основи рога. Перед накладанням кілець доцільно попередньо ввести циркулярно в товщу шкіри біля основи рога 10-15 мл спиртово-новокаїнового розчину або провести блокаду нерву рога.

Кільце поступово заглиблюється в тканини й тим самим порушує живлення, що призводить до безкровного спонтанного відторгнення рога разом з кільцем упродовж 3 — 6 тижнів (залежно від віку тварини й діаметра основи рога). Такий спосіб спричинює у тварин деяку болючість і занепокоєння; у корів у перші дні після накладання гумових кілець можуть знизитися надої. За 7-10 днів до відпадання рогу корови сильно непокояться, удій знижується до 50%. Тому операцію варто проводити в сухостійний період.

 «Глуха» ампутація рогу

Застосовують у дорослої худоби найчастіше за наведеними вище клінічними показаннями. Операцію виконують на тварині в стоячому положенні у станку із застосуванням носових щипців і блокади нерва рога.

Техніка блокади нерва рога (n. cornus). Визначають середину відстані між основою рога й заднім краєм орбіти. У цій точці вколюють голку, проводячи її кінчик безпосередньо по краю зовнішнього гребеня лобової кістки. Втративши відчуття кістки, вістря голки злегка спрямовують безпосередньо під гребінь. Глибина вколювання — 1,5 см. Ін'єкують 10 мл 3%-го розчину новокаїну. Незважаючи на те що ріг, як зазначено вище, іннервується й іншими нервами, блокада тільки нерва рога забезпечує практично достатнє знеболювання. Додатково проводять інфільтраційну анестезію м’яких тканин навколо рогу.

ВІДЕОФІЛЬМ: "ГЛУХА"АМПУТАЦІЯ РОГУ ЗА ГРИГОРЕСКУ

Техніка операції. Спочатку вздовж зовнішнього краю лобного гребеня розсікають шкіру, починаючи від основи рога і продовжуючи на 5—7 см у напрямку до рота (орально). Досвідчений лікар рановими гачками або двома хірургічними пінцетами розширює краї рани і знаходить судинно-нервовий пучок рога, з якого відділяє артерію і вену рога. На останні накладають лігатуру з метою попередження кровотечі під час операції. Якщо з тієї чи іншої причини не вдається цього зробити, то операцію продовжують, не накладаючи лігатури на судини. Після цього розсікають шкіру по потиличному (міжроговому) гребеню, починаючи від основи рога, і продовжують на 5—6 см у напрямку до сагітальної (серединної) лінії голови. Обидва розрізи, безпосередньо біля основи рогового чохла, з'єднують двома півмісяцевими розрізами. Шкіру відпрепаровують від основи рогового відростка якомога далі в боки на 5—6 см. В утворену рану щільно вводять ватно-марлеві тампони, просочені 3%-ним розчином перекису водню, для остаточної зупинки кровотечі. Через 3—4 хв видаляють ватно-марлеві тампони, а утворені шматки шкіри, за допомогою хірургічних пінцетів, відтягують у боки. Потім листовою або дротяною пилкою ампутують роговий відросток біля його основи, захоплюючи пластинку лобної кістки. Після ампутації ватно-марлевими тампонами видаляють згустки крові і кісткову тирсу. Рану присипають трициліном або складним порошком, який складається із стрептоциду, антибіотиків та йодоформу, а на шкіру накладають ситуаційний шов. Перший стібок шва, краще петлеподібний горизонтальний, накладають у центрі рани (місце найбільшого розходження її країв), а по боках від нього — вузлуваті шви. Шви знімають на 9—10-й день. Рану покривають колодієм або аерозольним препаратом — кубатол, який утворює плівку на поверхні рани. Описаний спосіб досить простий за технікою виконання, післяопераційний період перебігає швидко і спокійно. Уже на 10—12-й день шкірна рана повністю загоюється. При цьому способі навіть у перші дні після операції не спостерігається суттєвих відхилень у загальному стані тварини і знижень продуктивності.

 Відкрита ампутація рогу

Тварину фіксують у стоячому або лежачому положенні. Для знеболювання ін'єктують 1%-ний розчин ветранквілу(внутрішньовенно — 0,5 мл на 100 кг маси тіла, а внутрішньом'язово — 1 мл/100 кг) або 2%- ий розчин рометару (внутрішньовенно 0,08 мл/100 кг, а внутрішньом'язово — 0,25 мл/100 кг). Голову тварини ушкодженим рогом повертають донизу і перепилюють його спеціальною дротяною пилкою нижче місця перелому, в межах непошкоджених тканин. Дрібні кровоточиві артерії, які знаходяться всередині внутрішньокісткових каналів, руйнують гостроконечним скальпелем. Для цього до місця кровотечі прикладають вістря гостроконечного скальпеля і поворотами по його осі в різні боки руйнують гаверсові канали разом із судинною стінкою, прискорюючи тромбоутворення. Кровотечу можна також зупинити або легким доторкуванням електротермокаутера або електроскальпелем. Кісткову тирсу видаляють стерильними марлевими салфетками або тампонами.

Рис. 7.9. Дротяна пилка

Для остаточної зупинки кровотечі рекомендують кровоточиву кісткову тканину пломбувати розігрітою на водяній бані антисептичною пастою, до складу якої входять: віск або парафін — 10 г, вазелінове масло — 20, дьоготь — 2 г. Наносити її необхідно так, щоб вона не затікала в лобну пазуху.

ВІДЕОФІЛЬМ: ВІДКРИТА АМПУТАЦІЯ РОГУ ЗА ГРИГОРЕСКУ

Рану обробляють антисептичним спреєм («Чемі-спрей»), «Кубатол», «Септонекс»).

У бидливих, агресивних тварин, щоб дещо зменшити травматизм практикують ампутацію тільки верхівки рогу, не пошкоджуючи рогового відростка.

 Ззовні роговий відросток лобової кістки покритий основою шкіри рога, що зрослася з окістям. Верхній зовнішній шар рога являє собою роговий чохол, який виступає за межі рогового відростка лобової кістки у тварин до 7 років на 2,5см, у віці 8-10 років - на 5-5,5см, 11-12 років - 6-7см, 13-15 років - 8-10см. Це слід враховувати при ампутації верхівки рогу.

Питання для самоконтролю

1.Від чого залежить ріст рогів? 2. Чим забезпечується кровопостачання та інервація рогу? 3. Що являє собою роговий шар кореня? 4. На чому ґрунтуються способи запобігання рогоутворення у телят? 5. Які речовини використовують при хімічному способі запобігання рогоутворення у телят? 6. Чим користуються при термічному способі запобігання рогоутворення у телят? 7. В якому віці у телят видаляють рогові зачатки за допомогою трепана? 8. Що таке декорнуація? 9. В чому полягає суть безкровного способу обезрожування дорослої великої рогатої худоби? 10. Як виконується блокада нерва рога? 11. Які речовини використовують для знеболення при відкритій ампутації рогу? 12. Чим обробляють рану після ампутації рогу?